специфіка

специфіка
[спеици/ф'іка]
-кие, д. і м. -ф'іц'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "специфіка" в других словарях:

  • специфікатор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • специфікація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • специфікований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • специфікувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • специфікуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • специфічний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • специфічність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • специфічно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • специфікувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Проводити специфікацію (у 1 знач.) чого небудь; класифікувати. Специфікувати книжки. 2) Складати специфікацію (у 2 знач.) чого небудь. Специфікувати прилад …   Український тлумачний словник

  • специфікація — ї, ж. 1) Визначення і перелік специфічних особливостей чого небудь; розподіл на класи, групи за спільними ознаками, властивостями; класифікація. || Перелік, що містить всі види й сорти товарів, які входять у дану партію, із зазначенням місця,… …   Український тлумачний словник

  • специфікатор — а, ч. Той, хто здійснює специфікацію яких небудь матеріалів …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»